Завдяки другій частині трилогії Олександра Довженко “Звенигора”, “Арсенал” та “Земля” ми знаємо, як виглядала Контрактова площа у 1929 році.
А з кадрів “Роки молоді” Олексія Мішуріна добре видно, як з 1959 року змінився вигляд Майдану Незалежності та ВДНГ. Звісно ж ми з першого погляду впізнаємо київські локації у картинах “За двома зайцями” та “Королева бензоколонки”, Маріїнський палац у “Дні Турбіних” та Хрещатик у романтичній мелодрамі “Я чекатиму”. Можна залишатися незадоволеним якістю картинки чи не погоджуватися з ідеологічним підтекстом того чи іншого фільму, але ці кадри дбайливо бережуть вигляд міста, яке змінюється мало не щодня.
В яких ще картинах можна розгледіти наше місто?
“Сьомий маршрут” (1997 р.)
Дія картини охоплює лише один день, протягом якого маловідомий, але дуже талановитий поет стає екскурсоводом для групи іноземних туристів. Молода американка, користуючись нагодою, фільмує екскурсію Києвом на відеокамеру, щоб потім показати мамі місто, з якого та емігрувала до США.
Режисером картини виступив Михайло Іллєнко, а от сценаристами – група з чотирнадцяти студентів його режисерської майстерні з інституту ім. Івана Карпенка-Карого.
“Схід-Захід” (1999 р)
Спільне виробництво Франції, Болгарії, України, Росії та Іспанії. Усі, хто виїхав з країни у 1917 році, після Другої світової отримали право повернутися.
Головний герой разом з дружиною-француженкою ризикнули опинитися у тоталітарному СРСР. Драматична історія розгортається у повоєнному Києві.
Дворик на Лютеранській, де живуть герої. Він потім ще не раз потрапить у кадр у картині “Про що розмовляють чоловіки”.
За сценарієм, частина подій відбувається в Одесі. Але ж очевидно, що її гратиме Київ. Ось один з нібито одеських кадрів, але насправді – Жовтневий палац.
Картина номінувалася на “Оскар” і “Золотий глубус”. У головних ролях – Катрін Деньов, Олег Меньшиков та Богдан Ступка.
Крім Жовтневого палацу та дворика на вулиці Лютеранській кияни також можуть впізнати у кадрі басейн ЦСК.
“Справа Фаруелла” (2009 р)
Історія про французького шпигуна у лавах КДБ. Передача секретних даних уряду Франції відбувається на станції метро “Золоті ворота”.
За сценарієм, у кадрі Москва, але московські чиновники не захотіли знімати у себе кіно про підступного гебіста, тому зйомки проходили у Києві: аеропорт “Бориспіль” зіграв Домодедово, а Національний інститут фізіотерапії виступив у ролі Московського державного університету.
Крім них, кияни можуть побачити у кадрі дарницький бульвар Праці та Хрещатик.
“Четверта влада” (2012 р)
Ще одна картина, яку європейцям було легше відзняти у Києві, аніж добитися дозволу російських чиновників знімати Москву у Москві.
За сценарієм, німецький журналіст намагається у Росії розслідувати смерть батька.
Фільм знімали у Берліні і Києві. Кияни легко впізнають у ньому аеропорт Бориспіль, Хрещатик, Софіївська та Європейська площі, а також готель “Дніпро”. Режисер картини Деніс Ґанзель після зйомок назвав Київ ідеальним містом для кіновиробництва.
“Про що говорять чоловіки” (2012 р)
Четвірка москвичів на шляху до Одеси зупиняється у Києві.
У картині є Поділ, Михайлівський собор, Андріївський узвіз та парк Шевченко. Обідали кіногерої в Cote d’Azur (“Рів’єра на Подолі”), де їм подавали традиційні українські страви.
“Легка, як пір’їнка” (2012 р)
Нігерійська дівчина Шаде та український хлопець Денис. Вона вивчає медицину в Києві, він допомагає їй досягти мрії і стати співачкою. В основу картини покладено реальну історію.
У цій драматичній картині Київ з’являється у кадрі дуже часто – на другому плані легко впізнати станції метро “Дніпро” і “Поштова площа”, Маріїнський парк, Пішохідний міст та Київський будинок звукозапису.
Київський торт (2014 р.)
Комедія про українську сільську дівчину, яка виграла “грін-карту” і збирається виїхати до США. Шлях лежить через Київ.
Потрапивши до столиці, плани дівчини змінюються. Зокрема через зустріч з хлопцем. Фільм повністю знятий в Києві. У головних ролях крім столичних краєвидів є ще й Дмитро Ступка та Діана Сиротина, а також Ольга Сумська, Олексій Горбунов, Андре Тан, Мирослав Кувалдін.
Читайте також: Від ілюзіонів до мультиплексів: 10 фактів про київські кінотеатри
“Чорнобиль” (2019 р)
Заради зйомок картини у Києві перекривали рух на вулиці Богдана Хмельницького, щоб у кадр не потрапили мерседеси та ауді. Зиму на Троєщині створювали за допомогою штучного снігу.
Заради максимальної реалістичності картинки сучасні вивіски прибирали. Так, інформагентство “Укрінформ” тимчасово стало “Музичної школою №132”. У кадр потрапили Київське море, Інститут гідробіології на Оболоні, а також будівлі Київської держадміністрації, КПІ, НАУ та КНУ імені Тараса Шевченка.
Загалом же знімальна группа відпрацювала на київських локаціях декілька тижнів.
Міні-серіал отримав чимало відзнак, у тому числі десять премій “Еммі”. Окрема нагорода – за достовірність зображення епохи 1980-х.
“Спадок брехні” (2020 р)
Події трілера розгортаються у Києві, а одну з головних ролей виконала українська телеведуча Ганна Бутчевич.
Київ на екрані з’являється часто, впізнати його нескладно. Окремі екшн-сцени знімали у приміщенні залізничного вокзалу та на мостах через Дніпро.
Режисер і автор сценарію Ед Бол з Нідерландів по завершенню роботи у Києві відзначив високий професійний рівень місцевих продакшн-компаній. А київські пейзажі назвав ідеальними для зйомок шпигунських історій.
Незабаром на екранах
До кінця року зафільмованих київських пейзажів суттєво побільшає. У Києві зараз тривають зйомки декількох картин. Наприклад, Netflix з Жан-Клодом Ван Дамом до кінця вересня працюватимуть над матеріалом для картини з робочою назвою The Last Mercenary.
За сценарієм, події комедії про інтриги у великій політиці відбуваються у Франції, проте левову частину сюжету знімуть у Києві.
А от серіал “Виклик”, що вийде на екрани до кінця вересня, розповість про київські реалії.
Основа сюжету – робота Державної служби з надзвичайних ситуацій. Фільм основано на реальних історіях з роботи служби. У кадрі буде багато драматизму і героїзму, професійних секретів та порад, та, звісно, київських адрес.
Читайте також: Київ для кіно. Топ-10 локацій міських сценаріїв