Перебування в зоні бойових дій, на лінії бойового зіткнення – дуже важкий досвід, який неможливо вичитати в книжках або подивитись в ютубі, звертає увагу психотерапевт Володимир Багненко. Він працює з пораненими військовими у медичних установах. Есперт дав рекомендації, як спілкуватися з захисниками цивільним.
Спілкування для військового може стати маркером того, чи взаємодіяти з вами. Перша зустріч і перший контакт ключові, – каже Володимир. –
Найгірше, що ви можете сказати: “Я тебе розумію”. Це ніколи не буде так, бо ви цивільний, а він військовий. Краще просто запам’ятати це
5 типових помилок в спілкуванні з військовим:
1. Знецінення досвіду
Фрази на кшталт: “Усім важко, тримайся” чи “Це дрібниці, скоро забудеться” можуть викликати як мінімум відчуття ізоляції.
А як максимум бажання “дати в бубен”, як сказав мені минулого тижня один військовий.
2. Непрохані поради
Спроби швидко “вирішити” проблему словами “Тобі треба більше відпочивати” або “Не думай про це” звучать поверхнево.
Взагалі давати непрохані поради – це те, що дуже недоречно ніколи. Але з військовим це особливо погано працює.
3. Надмірна цікавість до деталей бойових дій
Запитання “Ти бачив смерті?” або “А що було найстрашніше?” неетичні й можуть травмувати.
Більшість військових бачили смерть, і це досвід, який став звичним для них. Багато хто живе з тими смертями, які неопрацьовані – побратими, або перший контактний бій.
І ваші питання можуть зачепити дуже болючі струни в його душі, які можуть ще більше нашкодити.
4. Героїзація та жалість
Фрази “Ти герой, мусиш бути сильним” можуть створити додатковий тиск і завадити відкритій розмові про вразливість.
Героїзація – це те, що дуже не подобається всім військовим, яких я консультував.
Жалість – друга крайність. Де військовий замість того, щоб отримати підтримку і спілкування на рівних отримує жалість. Жалість ослаблює і показує відношення до нього, як до неспроможного.
Висловлюйте підтримку та віру, вони нададуть йому сил та натхнення.
5. Порівняння з іншими
Слова на зразок “Інші ж повернулися й нормально живуть” викликають сором і відчуття неспроможності.
Взагалі порівняння досвідів – це те, що може дуже руйнувати.