У великих містах Голодомор був більш-менш однаковим.
Люди втікали з сіл та намагались дістатись до міст, щоб врятуватись. Там існували базари, знаходились магазини "Торгзін", в яких можна було обміняти сімейні реліквії, золоті речі або одяг на продукти харчування.
У містах також можна було знайти прихисток, в когось щось попросити та отримати продукти.
Втім, люди, які хотіли щось обміняти на їжу, вистоювали величезні черги до обмінних пунктів "Торгзін", потім їм давали талон і вони стояли іншу чергу - вже до самих магазинів. Іноді люди помирали в цих чергах.
Слід зазначити, що великі міста перекривалися загороджуваними загонами, які не допускали голодних селян до цих міст. Якщо вже їм вдавалось потрапити туди, то вони в основному шукали порятунку на базарах, зокрема в Києві це був Сінний базар, Бессарабський ринок, Володимирівський... На цих ринках продавалась їжа, але вона була надзвичайно дорогою і голодним селянам рідко вдавалось щось купити. Могли щось вкрасти, якщо хтось з продавців відволікався.