Українка Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. Із нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г’юстон та інші світові зірки. Та в Україні її почули здебільшого після смерті. Квітка померла 29 березня 1998 року від раку молочної залози, не доживши п’ять днів до 45 років.
Квітка Цісик (повне ім’я Квітослава-Орися Цісик, англ. Kvitka Cisyk або Kacey Cisyk) народилася 4 квітня 1953 року в Нью-Йорку в родині емігрантів із Західної України, Володимира та Іванни Цісиків. Її батьки покинули Львів у 1944 році, рятуючись від радянської влади, і оселилися в США в 1949 році.
Квітка була талановитою вокалісткою з унікальним голосом — колоратурним сопрано, що дозволяло їй виконувати музику в різних стилях: від опери до джазу, поп-музики та українських народних пісень. У США вона стала відомою як Кейсі Цісик (псевдонім від ініціалів K.C.) і здобула популярність як виконавиця рекламних джинглів.
Протягом 16 років вона була голосом компанії Ford (зокрема, її джингл «Have you driven a Ford lately?» звучав з 1981 по 1998 рік), а також працювала з такими брендами, як Coca-Cola, McDonald’s і American Airlines. Її голос чув кожен американець, а за підрахунками Ford, до 1989 року її джингли прослухали понад 20 мільярдів разів.
Вона також досягла успіху в кіноіндустрії: пісня «You Light Up My Life», яку Квітка виконала для однойменного фільму 1977 року, отримала «Оскар» і «Золотий глобус», хоча через конфлікт із продюсерами її ім’я не з’явилося в титрах. Квітка співпрацювала з відомими артистами, такими як Майкл Джексон і Вітні Г’юстон, працюючи бек-вокалісткою.
Живучи в США, Квітка зберігала міцний зв’язок з Україною. Вона була пластункою, відвідувала українську школу, вивчала народні традиції та пісні.
Вона вкладала всі сили та кошти у збереження української пісні. Її дві унікальні платівки – “Пісні України” (1980) та “Два кольори” (1989) – були створені не заради комерційного успіху, а з безмежної любові. Витративши майже 200 тисяч доларів, вона подарувала українцям безцінний скарб, який потрапляв до України таємними шляхами – пісні переписували на касети, передавали з рук у руки, як реліквію.
Обидві платівки у 1990 році були номіновані на премію “Греммі” в категорії “сучасний фольк”.
«Ще ніхто і ніде так не заспівав пісні мого друга Володимира Івасюка, як це зробила Квітка», – так скаже потім Назарій Яремчук.
Квітка мріяла записати третій альбом – колискові та сучасні українські пісні, але доля не дала їй цього зробити.
Її останній запис – пісня “Журавлі” на слова Богдана Лепкого – став символом її власного життя: красивого, світлого і водночас сповненого суму.
Квітка відвідала Україну лише раз – у 1983 році разом із мамою побувала у Львові. Вона мріяла виступити з концертом в незалежній Україні, але не встигла. Її життя обірвалося передчасно, але її голос і любов до української культури залишили глибокий слід. На її честь названо вулиці у Львові та Пущі-Водиці під Києвом, а її пісні, як-от “Черемшина”, “Я піду в далекі гори” чи “Два кольори”, досі хвилюють серця слухачів.
Читайте також: Перші дні великої війни у фото Макса Левіна: сьогодні роковини загибелі фотожурналіста
