Помаранчева революція 2004 року
2004-го року українське суспільство збурили масові та фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів на президентських виборах.
21 листопада ЦВК оголосила попередні результати другого туру, за якими перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів і переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.
Революція Гідності 2013 року
21 листопада 2013-го на Майдані у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції. Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу.
30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної Сотні.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні 106 життів патріотів, ще понад 2 тисячі грмадян отримали поранення.
13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
До річниці Революції Гідності проходять флешмоби, екскурсії, виставки.
Безпосередньо 21 листопада, у День Гідності та Свободи, заплановані державні заходи: покладання квітів до пам’ятників і місць поховання видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України у XX столітті, загиблих під час Революції Гідності та російсько-української війни.
10:00–11:00: молебень і покладання квітів біля каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ на алеї Героїв Небесної Сотні, 6 (станція метро “Хрещатик”, верхній вихід).
10:00–19:00: упродовж дня можна долучитися до екскурсійних програм, зокрема оглянути експозицією “Назустріч свободі”, пройти маршрутом “Місця Революції Гідності” у центральній частині Києва, а також замовити аудіотур “Майдан. Прогулянка”.
10:00–19:00: виставка дитячого малюнка на тему гідності та свободи в експозиції виставкового простору просто неба “М³: Майдан. Меморіал. Музей” (“Куб”) на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Також у цьому просторі діє виставка, присвячена подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.
Також команда Національного музею Революції Гідності закликає користувачів соцмереж долучатися до флешмобу #бути_гідним: під цим хештегом ділитися спогадами і роздумами про Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. А ще – 21 листопада пов’язати на одяг, рюкзак, сумку чи автомобіль синьо-жовту стрічку, адже саме за такими стрічками з першого дня Євромайдану можна було розпізнати його прихильників, це був спосіб виявити солідарність та свою позицію.
Читайте також: “Будь-яке зло буде покаране!”. Науковці вийшли проти репресій Музею Революції Гідності