Аналіз проводився в ході підготовки Міської концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя Києва на 2023-2025 роки, яку вже затвердила Київрада.
Топ-20 найпоширеніших у столиці тез щодо переходу на українську мову спілкування:
- «Нині більше російською, бо мені поки складно говорити українською, все життя розмовляла російською. Однак хочу протягом року перейти повністю на українську»
- «Переходжу на українську, трішки проривається російська»
- «Поки російською, але в процесі переходу»
- «Якою мовою розмовляють друзі, такою і я»
- «Тією, що й співбесідник»
- «Недостатня кількість контенту українською»
- «Активно намагаюсь перейти на українську, але іноді зриваюсь, бо занадто довго російська панувала в нашій країні»
- «Народився за часів СРСР, у Києві більше спілкуюся російською»
- «Агресивна поведінка до російськомовних. Наприклад, відмова розмовляти з тобою»
- «Треба бажання та культурний осередок»
- «На жаль, відсутнє українськомовне оточення»
- «Буду (відвідувати безкоштовні заняття) після нашої перемоги»
- «Де ці курси?»
- «Ідею щодо розмовних мовних курсів підтримую»
- «Переглядаю контент українською, читаю»
- «Моя мама коли почула, як я українською говорю, каже: “Так як ти говориш, краще взагалі не говорити”. Ось так»
- «Я ходжу на футбол вже 8 років і там все завжди російською, незрозуміло як зараз переходити на українську на футболі»
- «Діти спілкуються тією мовою, якою з ними розмовляють батьки вдома. А з батьків практично ніхто ніяких висновків не зробив… всім какая разніца»
- «В садку більшість дітей російськомовні»
- «В тік-ток, spotify, apple music якось постійно підкидає багато чого російською, ми вже звикли»
Як відомо, в ході реалізації у Києві мовної концепції на найближчі 2 роки, запланована низка акцій, де можна не лише покращити знання української мови, але й навчитися нового тим, хто з дитячого віку послуговується виключно українською.
Заплановані уроки в бібліотеках, онлайн-заняття, курси української каліграфії та історії мови, а також розважальні заходи – як заняття з ораторського мистецтва українською, курси жартівливих стендапів та кіноперегляди.
Як бачимо з озвучених киянами тез, чимало маленьких жителів міста спілкуються російською, бо чують її від дорослих – батьків та педагогів. Відтак, в ході українізації Києва планують активно працювати з вчителями та наставниками.
«Постійне застосування у шкільній комунікації двох мов з боку педагогів не лише заважає учням оволодіти усім спектром української мови, але й формує в їхній свідомості роздвоєння між сферами застосування мов − вживання української обмежується для них лише уроками, тоді як значно вільніша, а відтак і привабливіша сфера неформального спілкування й розваг закріплюється за російською мовою”, – зазначає професорка кафедри української мови Національного університету Києво-Могилянська академія, мовознавиця Лариса Масенко.
Вона переконує, що педагог, який на перерві спілкується з учнями російською, їх таким чином дезорієнтує:
«Формує у них стереотип непридатності української мови для живої неофіційної розмови».
Нагадаємо, серед причин, які не мотивують переходити на українську мову з російської кияни називають страх почути осудження оточуючих, відсутність україномовного середовища та власне прагнення стабільності.