Як ідеться, у суботу вранці віряни йдуть на ранкову літургію, залишивши “записку за упокій” з іменами людей, яких потрібно пом’янути.
Збираючись у храм, із собою необхідно взяти продукти, які прийнято залишати на поминальному столі. Це можуть бути: випічка, кисіль, солодощі, фрукти, кутя, млинці та яйця.
Після церкви варто сходити на цвинтар, щоб запалити свічку (лампадку), поставити живі квіти та прочитати молитву. А ось прибирати біля могил все ж краще було напередодні, цього дня цього робити не варто.
Якщо ви не маєте змоги відвідати церкву та цвинтар у Михайлівську батьківську суботу, помоліться за померлих вдома.
Після повернення додому, можна також влаштувати поминальну трапезу, запросивши в гості всіх родичів та близьких знайомих померлого. Поминати необхідно в спокійній обстановці, не влаштовувати гуляння та веселощів.
На поминальний стіл можна поставити всі страви, які любив за життя покійний родич.
Що не можна робити
- сваритися, лаятися, конфліктувати, лихословити, осуджувати, бажати зла;
- відмовляти у милостині;
- говорити погано про покійних;
- працювати важко фізично, займатися хатніми справами;
- веселитися, гучно щось святкувати або ж, навпаки, впадати в сум, побиватися;
- влаштовувати на цвинтарі бенкет з розпиванням алкогольних напоїв;
- залишати на могилах предмети з життя покійного, які вказують на його шкідливі звички чи уподобання.
До слова, на залізничному вокзалі встановили міні-скульптуру, що символізує повернення після війни.