18 листопада з різницею в п’ять років на Полтавщині народилися брати Георгій (1913 -1992) і Платон (1918-1989) Майбороди – відомі українські композитори, Шевченківські лавреати.
Родина Майбород в радянські часи вважалася заможною, тому в 1933 році сім’ю розкуркурили. Тож сім’я переїхала до сина в Запоріжжя. В 1938 році батька Іларіона заарештували, згодом був розстріляний за рішенням “трійки” НКВС. 1957 року був реабілітований посмертно за фактом відсутності злочину. Тому в офіційній біографії братів Майбород до того, як були розсекречені архівні матеріали КДБ, неможливо було знайти згадки про батька.
” Йдучи пліч-о-пліч у житті та на творчій стежці, брати піднесли українську музичну традицію, нашу культуру в цілому та збагатили пісенну скарбницю світового мистецтва. Їхній прадід Федір славився майстерним співом і власноруч виготовляв музичні інструменти. Батько Іларіон грав на гітарі, мандоліні, скрипці, балалайці та бандурі, а мати Одарка співала у церковному хорі. Платон змалку самостійно навчився грати на балалайці, а Георгій грав на мандоліні та навчив молодшого брата нотній грамоті. Страшного 1933 р. на Пелехівщині створювали колгосп, батько родини відмовився до нього вступати, тому Майбороди вимушено виїхали до Запоріжжя.”, – Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.
Брати були учасниками Другої світової війни. На фронт пішли добровольцями. Потрапили в полон, опинившись в оточенні. З концтабору “Хорольська яма” хлопців визволила мати, викупивши їх.
Георгій Майборода закінчив аспірантуру Київської консерваторії. Створив опери “Тарас Шевченко”, “Милана”, “Ярослав Мудрий”, 5 симфоній, “Гуцульську рапсодію”, сюїту “Король Лір”, концерти для скрипки з оркестром, романси, численні обробки народних пісень. Композитору присвячений фільм Л. Михалевич «Георгій Майборода» (1982). У 1995 році в Києві, на вулиці Михайла Грушевського, 16, йому встановлена бронзова меморіальна дошка. Мешкав у Києві. Помер 6 грудня 1992 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Платон Майборода за два роки завершив чотирирічний курс Київського музичного училища, закінчив Київську консерваторію. Він створив понад 100 пісень, зокрема на слова В.Сосюри, В.Симоненка, А. Малишка, Д.Луценка, М.Ткача, музику до кінофільмів, обробки народних пісень.
Зокрема, він написав музику до практично народних пісень «Рушничок», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс».
В творчому доробку також симфонічна поема «Героїчна увертюра», вокальна-симфонічна поема «Тополя» (слова Тараса Шевченка), музика до драматичних спектаклів, а також до фільмів.
Помер у 71-річному віці 8 липня 1989 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі Києва.