135 років від дня народження Остапа Вишні: де можна побачити особисті речі легенди гумору

Автор: Любава Лисичкіна
20:41 13.11

Вишня називав сміх своєю головною зброєю. Безперечно, письменник умів користуватися цим імпровізованим стилетом дуже добре.

135 років від дня народження Остапа Вишні: де можна побачити особисті речі легенди гумору
Письменник Павло Михайлович Губенко, відомий під псевдонімом Остап Вишня, народився 13 листопада 1889 року в сучасному селі Грунь, що на Сумщині. Він походив з багатодітної родини відставного солдата.
 
Майбутній письменник закінчив місцеву початкову, а потім – міську двокласну школу у Зінькові (нині – Полтавська область). Після цього навчався в Київській військово-фельдшерській школі. 1907 року закінчив її і почав працювати фельдшером: спершу – в російській армії, згодом – у хірургічному відділенні лікарні Південно-Західної залізниці.
 
Проте, як згадував сам письменник, у його планах було заняття літературною діяльністю. 1917 року він вступив до Київського університету (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), але незабаром залишив навчання і зайнявся справою, яку любив.
 
Перший свій твір під назвою «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» письменник опублікував 2 листопада 1919 року під псевдонімом «П. Грунський» у газеті «Народна воля» в Кам’янці-Подільському.
 
 Під час Української революції 1917–1921 років Павло Губенко певний час служив у медичних частинах Армії УНР. Через це був у полоні більшовиків.  З квітня 1921 року письменник почав працювати в республіканській газеті «Вісті ВУЦВК». 22 липня того ж року в газеті «Селянська правда» вперше опублікував твір під псевдонімом Остап Вишня – фейлетон «Чудака, їй-богу!».
 
У 1920 х роках письменник активно долучався до діяльності літературних об’єднань «Гарт» і «Плуг», а також до організації й редагування перших двох номерів журналу «Червоний Перець». Товаришував з Максимом Рильським, Миколою Хвильовим, Олесем Досвітнім, Миколою Кулішем та іншими літературними діячами того часу, більшість з яких згодом репресували.
 
Самого Остапа Вишню 1933 року звинуватили в контрреволюційній діяльності й тероризмі. Письменник дивом уникнув розстрілу і до 1943 року відбував покарання в таборах ГУЛАГу.
Гуморист залишив сотні усмішок – творів, які характеризують як різновид фейлетону й гуморески. І сьогодні відомі збірки «Вишневі усмішки» й «Мисливські усмішки», а також інші оповідання.
 Остап Вишня полюбляв полювати, і в колекції Національного музею історії України зберігаються особисті речі письменника, пов’язані з цим заняттям: спеціальна сумка і гумові качки для приманки.
Кашкет і речі Остапа Вишні для мисливства. Національний музей історії України
Качки для приманки, що використовував Остап Вишня. Національний музей історії України
 
Підготувала Олена Кохан, старша наукова співробітниця Національного музею історії України

Великий Київ у Google News

підписатися